Все почалося з того, що в невеличкому кафе нашого міста я покуштувала справжні хінкалі. Тонке тісто, соковита начинка — це було закоханість з першого погляду. Вдома я поставила собі за мету, що обов'язково навчуся робити їх удома.
Спочатку все йшло не дуже вдало. Тісто виходило занадто товстим, хінкалі були негарними, а найважливіше — геть витікав. Я шукала поради в інтернеті, але не вистачало дрібниці. Тоді я згадала про поради професіоналів і знайшла чудовий ресурс
https://panmaister.khmelnytskyi.ua/, де побачила майстер-клас щодо замісу тіста та ліплення.
З новими силами, я знову спробувала ще раз. Тісто нарешті вдалося, м'ясо — соковитим, а замість звичайного защіпування я вперше зробила правильний "хвостик" з численними защипами. І ось воно, момент істини! Перша ж хінкалі, яку я спробувала, виявилася ідеальною — з запашним бульйоном, що так смакує. З того часу мої рідні частіше просять хінкалі, ніж звичайні страви, і я з радістю готую для них цією маленькою грузинською радістю.